Поради психолога

Рекомендації учням щодо проходження НМТ

Для того щоб ви могли впевнено впоратися з національним мультипредметним тестом у напруженій обстановці ЗНО, почніть готуватися до комп'ютерного тестування заздалегідь. А як краще впоратися з непростим випробовуванням, вам підкаже цей матеріал.

Тренуйтеся. Перед офіційним тестуванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів – просто заради тренування, наприклад, проходити тести ЗНО онлайн. Не можна навчитися добре виконувати тести, не тренуючись на них самих, підмінюючи цю практику іншими видами контролю й самоконтролю. Ці тренування не тільки знайомлять з типовими конструкціями тестових завдань, а й дають вам інший досвід – самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестування.

Поспішайте. Тренуйтеся із секундоміром у руках. Порівнюйте час, необхідний для виконання тестів зовнішнього оцінювання. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації змагальної ситуації неможливо змоделювати той стрес (напруження), що викликає будь-яке тестування.

Випробовуйте. У тренуваннях застосовуйте правильну тактику, тобто додержуйтесь усіх рекомендацій, щодо виконання окремого завдання чи тесту загалом. Наприклад, не варто двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, а треба відразу ж ознайомитися з варіантами відповідей. У такому разі зміст відповідей прояснить вам, що ж саме є необхідним в інструкції до завдання. Це конкретний приклад тактики, яку треба випробовувати. Її можна освоїти й ефективно застосовувати, тільки активно тренуючись у тестуванні.

Пропускайте. Треба навчатися пропускати важкі чи незрозумілі завдання. Пам'ятайте: у тесті завжди знайдуться такі завдання, з якими ви обов'язково впораєтесь. Просто нерозумно не дібрати балів тільки тому, що ви не добралися до «своїх» завдань, а застрягли на тих, навчальний матеріал яких вам невідомий. Звичайно, така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тест побудований за принципом «сходів» і починається з легких запитань, то не варто пропускати всі перші завдання.

Вгадуйте. Якщо ви не впевнені у виборі, але інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь відповіді перед іншими, то інтуїції варто довіряти! Така довіра зазвичай приводить до приросту балів.

Виключайте. Багато завдань можна швидше виконати, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох відповідях (а це легше), а не відразу на п'ятьох-сімох (що набагато складніше).

Скорочуйте вибір. Якщо кілька відповідей (1–2) із чотирьох чи п'яти варіантів здаються вам зовсім невідповідними, а інші такими, що підходять з рівною ймовірністю, то правильніше буде не пропускати це завдання, а намагатися вибрати відповідь з інших просто навмання. Шляхом такої тактики ви отримаєте більше балів. Це – теорія ймовірності. Адже «негативне знання» (про те, яка відповідь точно не підходить) – це теж знання, і нерозумно відмовлятися від його використання.

Думайте тільки про поточне завдання. Коли ви бачите завдання (запитання), забувайте все, що було в попередньому: зазвичай завдання в тестах не пов'язані одне з одним, тому знання, які ви застосували в одному (уже виконаному вами), як правило, не допомагають, а тільки заважають сконцентруватись і правильно виконати інше завдання. Ця установка дає безцінний психологічний ефект – забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося вам не до снаги). Думайте тільки про те, що кожне нове завдання – це шанс набрати бали.

Читайте завдання до кінця. Поспіх не повинен спонукати вас зрозуміти умови завдання за «першими словами» й добудовувати кінцівку у власній уяві. Це відмінний спосіб зробити прикрі помилки в найлегших запитаннях.

Не засмучуйтеся. У будь-якому професійно підготовленому тесті є завдання, з якими ви просто не зможете впоратися. Більше того, усі 100% завдань зможуть виконати лише одиниці! Тому немає ніякого сенсу розхлюпувати емоційну енергію на передчасну роздратованість. Навіть якщо вам здається, що ви припустилися багатьох помилок і просто завалили тест, пам'ятайте, що дуже часто таке відчуття є помилковим: при порівнянні ваших результатів з іншими може з'ясуватися, що інші допустили ще більше помилок. У підсумку ви одержите якщо не найвищий тестовий бал, то цілком пристойний. Ця установка особливо знадобиться «круглим відмінникам», які звикли при звичайних методах контролю домагатися максимального результату. Якщо ви хочете стати класним «тестовим бійцем», навчайтеся не тільки завдавати удари, а й «тримати» їх (якщо висловлюватися термінами боксу). Треба категорично відмовитися від «комплексу відмінника», який не звик непохитно переносити окремі локальні невдачі.

Заплануйте два кола. Сплануйте середній час на кожне завдання таким чином, щоб за дві третини (максимум три чверті) тестування пройти всі завдання «за першим колом». Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких для вас («своїх») завданнях, а потім зможете поміркувати й дібрати щось на важких, які вам спочатку довелося пропустити.

Рекомендації практичного психолога для батьків і педагогів у роботі з дітьми в умовах воєнного стану

Шановні колеги і батьки, пропоную вам ознайомитися з техніками психологічної підтримки та допомоги для наших дітей. Проводячи заняття з дітьми у дистанційному режимі, я помітила, що у дітей проявляється тривожність, неспокій, у багатьох пригнічений настрій. Це нормальне явище у сьогоднішніх неспокійних умовах.  Але не слід це пускати на самоплив. Діти потребують нашої підтримки! Техніки, які я пропоную нижче, можна використовувати щодня, у вигляді гри, робити їх разом з дітьми – вони прості, але робочі. Необов’язково використовувати все одразу – виберіть що вам підходить найбільше. Можна поспостерігати за дитино – яка техніка їй найбільше підходить, а можливо застосовувати кілька технік, потім їх поміняти. Педагоги можуть включати ці техніки у рухливі хвилинки.

1. «Рахунок». Повільно рахуємо від 1 до 10, вдих-видих, тепер рахуємо від 10 до 1, вдих – видих. І поступово заспокоюємось.
2. «Водичка». П’ємо повільно воду маленькими ковтками, вмиваємось, підставляємо руки по лікоть під прохолодну воду, щоб вона стікала від ліктів на долоні  на 1 хвилину, більше не треба.  Заспокоюємось.
3. «5 предметів». Називаємо 5 предметів, які ми бачимо зараз перед собою. Торкніться цих предметів - з я кого матеріалу вони зроблені? Якого вони кольору?  Відпочиньте.
4. «Вправа руками». Сідаємо зручно. Стисніть руки в замок, великі пальці залиште вільними. Починаємо кругові оберти великих пальців навколо один одного в одну сторону, потім в другу сторону. Заспокоюємось.

5. «Дихання». Сядьте або станьте так, щоб вам було зручно. Покладіть одну руку собі на груди, іншу на живіт. Повільно робимо глибокий вдих – стоп – повільний видих. Так 3 рази. Розслаблюємось.
6. «Масаж». Потріть кінчик носа, легенько помасажуйте мочки вух, розітріть долоні, поплескайте себе по колінах. Погладили себе по голові. Посміхніться.
7.  «Велосипед». Лягаємо на килимок і робимо ногами рухи як на велосипеді. Відпочиваємо.
8. «Релакс». Візьмемо в руки щось м’якеньке – м’яку іграшку, м’ячик, подушечку. Починаємо легенько м’яти, можна при цьому зручно сісти або лягти, можна так лягати спати. Нам приємно.
9. Сон. Слід гарно висипатися. Якщо ми не змогли нормально виспатися вночі – треба обов’язково поспати вдень. Сон відновляє наші сили і дає змогу гарно працювати мозку.
10. «Проявляємо доброту». Давайте згадаємо добрі слова, які існують, які ми знаємо і назвемо їх. Тепер скажемо один одному добрі слова, побажаємо один одному гарного настрою, посміхнемось один одному.

Тепер можна випити склянку теплого молока або запашного чаю з ложечкою меду.

БАТЬКАМ

ПРО КІБЕРБУЛІНГ

Кібербулінг - це використання технологій для погроз та переслідування стосовно іншої людини,висміювання жертви в Інтернеті або публікація особистої інформації, фотографій або відеозаписів, призначених для того, щоб завдати шкоди іншим особам. 

Кібербулери:

• замість підніжок пишуть агресивні СМСки;
• замість стусанів — надсилають повідомлення з погрозами у соцмережі;
• замість насмішок — розповсюджують конфіденційні дані про однолітків та створюють фальшиві профілі.

Як батьки можуть допомогти?

Якщо ви виявили, що ваша дитина піддається кібер-булінгу, надайте їй захист та підтримку. Заспокойте і скажіть, що ви зрозумієте, що з цим треба робити.

Заохочуйте вашу дитину не реагувати на залякування в Інтернеті, тому що це просто підживлює вогонь і погіршує ситуацію.

Але зберігайте загрозливі повідомлення, малюнки та тексти, оскільки вони можуть бути використані як докази для розмови з батьками булера, школою, соціальною службою або навіть поліцією.

Що робити?

Навчіть дитину блокувати булера, обмежувати доступ до персональної інформації у соцмережах. Більшість пристроїв мають настройки, які дозволяють електронним шляхом блокувати електронні листи, повідомлення електронної пошти або текстові повідомлення від не бажаних осіб.

Обмежте доступ до інтернету. Незважаючи на те, що це дуже шкідливо, багато дітей, котрих залякують, не можуть протистояти спокусі перевірити веб-сайти чи телефони, щоб побачити, чи є нові повідомлення.

Дізнайтесь, чим ваші діти живуть в інтернеті. Перегляньте сторінки та сайти, які відвідують ваші діти. Поговоріть з ними про важливість конфіденційності, та чому ділитися особистою інформацією в інтернеті – це погана ідея, навіть якщо спілкуєшся з друзями.

Дізнайтеся, як захистити дітей в інтернеті. Заохочуйте їх ствити паролі та ніколи не публікувати власну адресу чи місцезнаходження.

Зробіть запит адміністраторам сайтів, на яких здійснювалися атаки, про видалення образливої інформації. Також адміністратори можуть убезпечити користувача-жертву тимчасовим блокуванням повідомлень у чаті користувача-булера. Така пауза в спілкуванні позитивно впливає на мотивацію підлітка, який займається булінгом заради розваги.

Поінформуйте про проблему педагогів. Якщо ймовірні булери зі шкільного кола дитини, то педагоги зможуть уважніше слідкувати за ситуацією традиційного булінгу під час навчально-виховного процесу. Також педагоги можуть провести профілактичні заходи, спрямовані на формування безпечної поведінки в інтернеті.

Зверніться до правоохоронних органів, якщо кібербулінг має ознаки шахрайства, погроз, вимагання, відверто сексуальний характер.

Коли ваша дитина - кібербулер.

Виявлення того, що ваша дитина - та, хто завдає шкоди чи погрожує іншим дітям, може бути великим розчаруванням та викликати почуття провини. Проте у даному випадку важливо не пустити справу на самоплив, а діяти конструктивно.

Обережно поговоріть зі своєю дитиною про її дії та поясніть негативні наслідки для інших. Жарти, які здаються не шкідливим для однієї людини, але можуть призвести до фатальних наслідків для іншої.

І наголосіть, що залякування - у будь-якій формі - неприйнятне.

Нагадайте вашій дитині, що ви контролюєте її використання мобільного телефону та комп'ютера. Іноді допомагає обмежити використання цих пристроїв, доки поведінка не покращиться.

Щоб зменшити ризик кібербулінгу для своєї дитини. Превентивні заходи.

ПОСМІШКА – ПОРЯТУНОК ДЛЯ ПСИХІКИ

Зараз ми знаходимось у важкій, невизначеній ситуації. І нібито немає приводу для сміху. Але! Гумор нас рятує: знижує гормон стресу. Дозвольте собі посміхатися хоч іноді. Сміх та гумор дозволяють легше пережити нам будь-яку ситуацію. Тим більше – це корисно для наших дітей. Діти повинні сміятися і радуватись – у них дитинство!

Сміх – дивовижний феномен людської психіки, деякі фахівці називають це концентрованою медитацією. Сміятися – це корисно! З усіх живих істот на планеті посміхається тільки людина.

Коли ми сміємося, відбувається викид біологічно активних речовин, які відповідають за задоволення. Під час сміху знижується підвищена збудливість, людина приходить в стан рівноваги, спокою, задоволення, радості, щастя. Сміх благотворно впливає на наше соматичне та психічне здоров’я – люди, які часто сміються, рідше страждають від підвищеного тиску, у них менший ризик інсульту, тривожних та депресивних порушень.

Посмішка – це не просто розтягнуті губи, це емоція, яка викликає зміни внутрішнього стану нашого організму!

Почуття гумору – майже імунна система розуму! Крім того, сміх благотворно впливає на серцево – судинну систему, знижує частоту пульсу, тиск та м’язову напругу.

Проведіть маленький експеримент над собою – станьте перед дзеркалом і змусьте себе посміхнутися, навіть якщо нема ніякого приводу. Утримайте веселий вираз обличчя якомога довше. Якщо посмішка «сповзає» з обличчя, відпочиньте і знов зробіть спробу. Через деякий час ви відчуєте, що ваш психологічний стан поліпшився.

У чому секрет? Коли людина сміється, приток крові до мозку посилюється, клітини отримують більше кисню, а емоційний стан поліпшується. До речі, страх отримати зморшки при сміху цілковито безпідставний. Навпаки, сміх тонізує м’язи обличчя, а притік крові живить шкіру, робить її теплою та свіжою.

• Сміх – це фізкультура. Розсміявшись 100 разів, ви відчуєте себе так же, як після 10 хвилин занять на тренажері.
• Сміх – це антистресова ін’єкція, один із захисних механізмів людини.
• Сміх зміцнює пам'ять.
• Сміх – двигун кар’єри.
• Сміх – еліксир молодості й довголіття. Почуття гумору впливає на тривалість життя.
• Сміх – ліки від страху. Правильне дихання під час сміху допомагає подолати страх.

Бажаю миру та радості!

ПОСМІШКА – ПОРЯТУНОК ДЛЯ ПСИХІКИ

Зараз ми знаходимось у важкій, невизначеній ситуації. І нібито немає приводу для сміху. Але! Гумор нас рятує: знижує гормон стресу. Дозвольте собі посміхатися хоч іноді. Сміх та гумор дозволяють легше пережити нам будь-яку ситуацію. Тим більше – це корисно для наших дітей. Діти повинні сміятися і радуватись – у них дитинство!

Сміх – дивовижний феномен людської психіки, деякі фахівці називають це концентрованою медитацією. Сміятися – це корисно! З усіх живих істот на планеті посміхається тільки людина.

Коли ми сміємося, відбувається викид біологічно активних речовин, які відповідають за задоволення. Під час сміху знижується підвищена збудливість, людина приходить в стан рівноваги, спокою, задоволення, радості, щастя. Сміх благотворно впливає на наше соматичне та психічне здоров’я – люди, які часто сміються, рідше страждають від підвищеного тиску, у них менший ризик інсульту, тривожних та депресивних порушень.

Посмішка – це не просто розтягнуті губи, це емоція, яка викликає зміни внутрішнього стану нашого організму!

Почуття гумору – майже імунна система розуму! Крім того, сміх благотворно впливає на серцево – судинну систему, знижує частоту пульсу, тиск та м’язову напругу.

Проведіть маленький експеримент над собою – станьте перед дзеркалом і змусьте себе посміхнутися, навіть якщо нема ніякого приводу. Утримайте веселий вираз обличчя якомога довше. Якщо посмішка «сповзає» з обличчя, відпочиньте і знов зробіть спробу. Через деякий час ви відчуєте, що ваш психологічний стан поліпшився.

У чому секрет? Коли людина сміється, приток крові до мозку посилюється, клітини отримують більше кисню, а емоційний стан поліпшується. До речі, страх отримати зморшки при сміху цілковито безпідставний. Навпаки, сміх тонізує м’язи обличчя, а притік крові живить шкіру, робить її теплою та свіжою.

• Сміх – це фізкультура. Розсміявшись 100 разів, ви відчуєте себе так же, як після 10 хвилин занять на тренажері.
• Сміх – це антистресова ін’єкція, один із захисних механізмів людини.
• Сміх зміцнює пам'ять.
• Сміх – двигун кар’єри.
• Сміх – еліксир молодості й довголіття. Почуття гумору впливає на тривалість життя.
• Сміх – ліки від страху. Правильне дихання під час сміху допомагає подолати страх.

Бажаю миру та радості!

УВАГА! ДІТИ ВДОМА! 

У зв’язку з оголошенням у школах про введення карантину діти залишаються  вдома. Добре, якщо є бабусі, сусідки, знайомі, які можуть придивитись за дитиною. А якщо нема? Чим зайняти дітей, коли вони вдома самі?

Сам у квартирі – мрія багатьох школярів, вони завжди знайдуть, чим зайнятися, окрім виконання  уроків і домашніх обов’язків. Тут і телевізор, і комп’ютер, і планшет тощо. Найголовніше, коли дитина залишається вдома сама, вона повинна чітко усвідомити: є речі, яких робити не можна за жодних обставин.

Нікому не можна відчиняти дверей, навіть якщо це прийшла сусідка чи подруга мами.  Вхідні двері повинні відчиняти лише дорослі. Поясніть дитині, що у всіх близьких є ключі від квартири.

Не можна по телефону незнайомим людям розповідати, що вона (дитина) зараз сама вдома, а мама прийде тільки через годину. І взагалі не дозволяйте дитині вступати в тривалі бесіди зі сторонніми.

Скажіть дитині, щоб незнайомим людям вона відповідала приблизно так: “Мама зараз дуже зайнята і не може поговорити з вами. Зателефонуйте через годину”. У цьому випадку ви, по-перше, не змушуєте дитину брехати, адже мама справді зайнята. А по-друге, стороннім невтямки, що дитина вдома сама.

Не можна нічого кидати з балкона та з вікна. До вікон взагалі краще не підходити і не визирати на вулицю. На вікна краще поставити спеціальні блокуючі засувки, що їх дитина не зможе самостійно відкрити.

Не можна гратися з електропобутовими приладами та газовою плитою.

Біля телефону повинен бути список потрібних номерів (ваш мобільний, татів, тітки, бабусі, і т.д.), щоб у разі екстреної необхідності дитина знала, куди їй телефонувати.  І обов’язково поясніть дитині, в яких випадках треба терміново дзвонити та кликати на допомогу.

Розплануйте разом із дитиною її день. Зазначте час, коли вона має пообідати, коли зробити домашні завдання, коли гратиме в комп’ютерні ігри, і що саме має обов’язково виконати по дому. Так ви зможете навчити дитину планувати свій час і любити порядок.

Десятиліття досліджень доводять: якщо дитина виконує обов’язкові хатні справи – це позитивно впливає на навчання, психіку, а також у майбутньому це піде на користь їхній кар’єрі. Згідно з дослідженням Марті Россмана, почесного професора університету Міннесоти, якщо ви з раннього віку привчите свою дитину виконувати хатню роботу, вона почуватиметься самостійною, відповідальною та впевненою в собі людиною.

Що саме може виконати дитина з хатньої роботи?

прибирати в квартирі: пилососити, підмітати, мити підлогу, витирати пил;розкладати і розвішувати по місцях свої речі (чистий одяг вішати в шафу, а брудний відносити в пральну машину або в кошик для брудної білизни);стежити за станом свого взуття, мити його в разі необхідності, завжди ставити на місце;поливати квіти;піклуватися про домашнього улюбленця: мити, витирати лапи, міняти вміст лотків;застеляти своє ліжко;мити посуд і розкладати його;накривати на стіл і протирати стіл після їжі;розсортувати і випрати в пральній машині одяг, розвісити прання тощо;