Такими словами в ОЗ «Пустомитівська ЗОШ № 1 І-ІІІ ст.» розпочалася літературно-музична композиція, присвячена 250-річчю з дня народження видатного діяча української культури, письменника, драматурга Івана Петровича Котляревського, підготовлена учнями 9-А класу під керівництвом учителя української мови і літератури Клєміної М.Н. Її слухачами були учні 9-х – 10-х класів.

Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди…

Фото тут

У вступному слові учитель відзначила, що Іван Котляревський був сином своєї доби, першопрохідцем, який не мав ще за плечима самобутньої національної літератури. Однак він у своїх найкращих творах («Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль – чарівник») намалював досконалий духовний портрет українського народу, посіяв у зденаціоналізованих душах сучасників та й нащадків зерна національного відродження.

Життєвий і творчий шлях драматурга розкрили у свої рефератах дев’ятикласники. Вони підкреслили, що І.Котляревському суджено було з’явитися в історії української культури на зламі не тільки століть (ХVІІІ – ХІХ століть), а й на зламі епох: історичної та літературної. Його твори, - як сказав Т.Шевченко, - «знаменували перехід до нового типу художньої творчості, до реалізму і народності».

Виступаючі наголосили, що творча спадщина письменника – то спалах вогню, що перебігав від серця до серця, єднаючи українців у націю, та що у безсмертних його творіннях знайшла своє яскраве відображення краса душі українського народу, героїчної й високолюдяної.

Було відзначено, що серед літературного доробку І.Котляревського за часом написання і за значенням першочерговою є поема «Енеїда», самобутній твір, сповнений національного колориту і суто українського гумору, пройнятий святою любов’ю до простих людей: мудрих, працьовитих, веселих, щедрих. В основу сюжету покладено реальне життя, події. Побут і звичаї українського народу. Тут знайшла місце ціла галерея панів - кріпосників, чиновників, ченців – тобто людських кровожерів. Нещадних у своїх зазіханнях. Головного героя цього твору – Енея добре зіграв Максим Гузій.

Далі мова велася про «першу ластівку» великого національного драматурга – п’єсу «Наталка Полтавка», пройняту народним гумором і оптимізмом. Було також наголошено, що важливу роль у відтворенні душі народу у творі відіграють народні пісні. На підтвердження цієї думки прозвучала пісня «Ой я, дівчина Наталка…» у прекрасному виконанні Олени Бублик. Уривок із цього твору майстерно інсценізували учениця Софія Грошова (Наталка) та учитель Марія Клєміна (Терпелиха).

Увага присутніх була звернена ще до одного драматичного твору митця - п’єси «Москаль – чарівник», яка своїми драматичними прийомами наближена до комічних опер кінця ХVІІІ – поч. ХІХ століть. Інсценізований уривок цієї п’єси чудово відтворили Вікторія Гук та Орест Фредина.

У заключному слові М.Клєміна відзначила, що художні скарби творчості І.Котляревського є невмирущими. Вони продовжують і нині виховувати в людях гуманні почуття, любов до батьківщини, до народу. То ж актуальними і сьогодні є рядки Т.Г.Шевченка:

Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди,

Поки сонце в небі сяє, тебе не забудуть!

Літературно – музична композиція супроводжувалась мультимедійним показом.