Мандрівка до унікальної пам’ятки
Карпати… Карпати. Кого не зачарувала їх неземна велич і краса?
Високі гори, зелені полонини, бурхливі, швидкоплинні гірські потоки не можуть не приваблювати численних туристів з різних куточків України і навіть громадян інших держав.
Мандрівка до унікальної пам’ятки
Карпати… Карпати. Кого не зачарувала їх неземна велич і краса?
Високі гори, зелені полонини, бурхливі, швидкоплинні гірські потоки не можуть не приваблювати численних туристів з різних куточків України і навіть громадян інших держав.
У їхньому числі і ми учні 8- Б, 6-А класів та класний керівник С.В.Галан і педагог організатор Н.Й.П’ятницька.
Поминувши село Довге, місто Болехів, яке володіло колись магдебурзьким правом, і яке має свою цікаву історію, оскільки в минулому тут проживали німці – колоністи та євреї, і кожен народ мав свою культуру і церкву.
А далі село Тисів, знамените тим, що у ХІХ столітті тут проживала родина королеви оперного співу Соломії Крушельницької.
Та найцікавіше було попереду – екскурсія на скелі Довбуша. Автобус зупинився в урочищі Бубнище, і ми, помилувавшись водоспадами, прослухали розповідь Н.М.Цимбали, яка була в ролі екскурсовода, про Українські Карпати, які простягнулися з північного заходу на південний схід на 280 км., є вододілом між Чорним і Балтійським морями і мають 20% усіх лісів України.
Незабаром школярі побачили велетенські камені – скелі,що височіли серед порослих лісом та чагарниками гір. Екскурсовод розповіла, що 70 млн. років тому тут було Сарматське море, яке висохло і на дні якого утворилися пісковики.
Біля підніжжя скель розташовані печери. За легендою у давні часи вони служили храмом язичникам, згодом знаходили в них притулок монахи, а у середині ХУІІІ ст. тут поселився Олекса Довбуш зі своїми опришками, загін яких діяв у 1738 – 1746 рр. на території Західної України, зокрема у Прикарпатті, Закарпатті та Буковині.
Мужній борець за правду, ватажок антифеодального руху разом із побратимами нападав на панські маєтки, а здобуте майно віддавав бідним людям.
Польська шляхта полювала на Довбуша цілих 8 років. За його голову була обіцяна велика грошова нагорода.
Та тривалий час ватажку опришків удавалося уникнути полону, однак у 1745 році його було підступно смертельно поранено.
Минуло понад 170 років з того часу, та народ продовжує прославляти свого захисника. Від місцевих мешканців діти дізналися, що наступного тижня тут, на скелях, буде зніматися фільм про Олексу.
Після екскурсії юні мандрівники влаштували біля водоспаду пікнік і сповнені вражень від побаченого і почутого повернулися додому.