Українознавчий аспект.  Цьогорічні напрацювання. Лутчин В.С.

Українознавчий аспект.  Цьогорічні напрацювання

Фото тут

Вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах – творчий процес, у якому вчитель та учні є повноправними партнерами й учасниками культурного діалогу, який має зробити книжку невід’ємною частиною життя нового покоління громадян України у XXI ст., прокласти їм шлях до цивілізованого світу через здобутки художньої літератури різних країн і народів, слугувати збереженню миру й загальнолюдських цінностей.

Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Згідно з Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти всі освітні галузі повинні мати українознавче спрямування, що безпосередньо стосується літературного компонента галузі «Мови і літератури», до якого належить предмет «Зарубіжна література». З огляду на це у рубриці «Україна і світ» висвітлено взаємозв’язки української та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і світ» сприяє національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їх збереження й примноження в умовах глобалізації світу.

 Важливою є компаративна лінія, яка забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних літератур; установлення зв’язків між українською та зарубіжними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; зіставлення оригіналів та україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української культури й літератури на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства й невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення знань і розвиток навичок учнів з іноземних мов.

Виходячи із завдань предмета, працюю над проблемою «Використання сучасних методик з урахуванням українознавчого аспекту на уроках зарубіжної літератури».Керуюсь вічними словами Т.Г. Шевченка: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Працюю над формуванням в учнів національної самосвідомості, вихованням через розкриття ментальності свого народу. Це поглиблює любов не лише до національної культури, а й виховує вміння шанувати культуру інших народів. Дана методична проблема надзвичайно актуальна. Це питання варте уваги з багатьох причин. По-перше, це торкається авторитету і визнання України за її межами. По-друге, вивчення цієї проблеми підвищує зацікавленість учнів чи то біографією письменника, чи то його творчістю. По-третє, не будемо уникати і виховного моменту, адже це сприяє зростанню патріотизму в душах молоді. Використовую всі можливі способи залучення на уроки зарубіжної літератури фактів і явищ з українського культурного життя. Намагаюсь знаходити такі форми роботи, щоб поєднати вивчення зарубіжної літератури з історією України, українською культурою. Розгляд українознавчого аспекту на уроках зарубіжної літератури поєдную з використанням  сучасних методик.

Працюю над проблемою не лише на уроках , а також у позакласній роботі: проводжу літературні конференції, літературно-музичні композиції, усні журнали, організовую вікторини, екскурсії.

 Цьогорічні нові  напрацювання з даної проблеми – це своєрідні дослідження, матеріали, які варто використати у позакласній роботі із зарубіжної літератури в українознавчому ракурсі, як літературно- музичні композиції чи усний журнал: